Агент — комерційний посередник між виробником, що визначає умови поста­чання, а також ціни на товари, і різними споживачами в певному регіоні. Агент, як і брокер, не має права власності на товар, але, на відміну від нього, викори­стовується на постійній основі. Агенти поділяються на агентів виробників, збуто­вих агентів та торговців на комісії.

Агентська угода — угода, що укладається між фірмою та її збутовим (торговим) агентом з невизначеним терміном дії і правом розірвання в обумовлений термін.

Адаптований маркетинговий комплекс — маркетингова стратегія, що використовується в міжнарод­ному маркетингу. Її суть полягає у пристосуванні елементів маркетингового комплексу до особ­ливостей цільового зарубіжного ринку; її реалізація пов'язана з додатковими витратами, однак дозволяє охопити більшу частку ринку та отримати більший прибуток.

AIDMA — поширена модель для досягнення найбільшого ефекту реклами: A – увага (attention); I – інтерес (interest); D – бажання (desire); M – мотив (motive);  A – дія (action). За цією схемою реклама повинна спочатку привернути увагу споживача, викликати його зацікавленість, пробудити бажання придбати товар, і, зрештою, спонукати до дії – здійснити покупку.

Акція — цінний папір, який свідчить про внесення певного паю  в капітал акціонерного товариства і який дає право власнику на отри­мання частини прибутку.

Аналіз бізнес-портфелю — метод, за допомогою якого керівництво виявляє й оцінює різноманітні напрямки діяльності, що визначають профіль компанії.

Асортимент (товарний) — група товарів, тісно пов'язаних між собою тим, що вони задовольняють одні й ті ж потреби покупців, або тим, що продаються одним і тим самим групам клієнтів, або єдиним діапазоном цін.

Асортиментна політика — визначення наборів товарних груп (видів, підвидів, марок), оптимальне співвідношення базових моделей та їх модифікацій, співвідношення на ринку товарів, що перебувають на різних етапах життєвого циклу.

Аукціон — форма організації торгівлі, при якій продаж товарів здійснюється за процедурою публічних торгів, а товари, що продаються, купуються особою, яка запропонувала за них найвищу ціну.

Багатовимірний аналіз — метод, що дає змогу визначити співвідношення між об’єктами.

База даних про покупців — організований масив вичерпної інформації про окремих (чи потенцій­них) покупців, що включає відомості географічного, демографічного, психографічного характе­ру, а також дані про купівельну поведінку.

Базар — купівля - продаж дрібних партій товару.

Бази даних внутрішньої інформації — різноманітна інформація, яку отримують з внутрішніх джерел компанії, що зберігається у комп'ютерах в електронному вигляді.

Базисні (комерційні) умови поставок (БУП) — складовий елемент предмету зовнішньоторговельних переговорів, який визначає: обов'язки продавців та покуп­ців щодо того, хто й за чий рахунок забезпечує транспортування товарів на те­риторіях країн продавця і покупця, транзитних країн сушею, морем, повітрям; обов'язки продавців щодо упаковки та маркування товарів; обов'язки та затрати сторін, які стосуються страхування вантажів, оформлення комерційної докумен­тації, просування товарів через кордони, на ринку імпортера тощо. Найпошире­нішими БУП є: франко-завод, франко-склад, ФАС, ФОБ, КАФ, СІФ.

Бартерна угода — експортно-імпортна операція щодо прямого обміну певної кількості одного або кількох найменувань товарів на еквівалентну за вартістю (ціною) кількістю іншого товару або товарів.

Бебі-бум — значне збільшення народжуваності у США, що настало після закінчення другої світової війни і продовжувалося до початку 60-х років. Діти, народжені у цей період, отримали назву "бебі-бумерів". В наш час бебі-бумери — це люди середнього віку, головна цільова аудиторія маркетологів.

Бізнес-портфель — набір видів діяльності та товарів, що визначають профіль компанії.

Біржа — установа, в якій здійснюється купівля-продаж товарів, цін­них паперів, валюти, інформації, науково-технічних розробок на основі попиту і пропозиції, а також наймання робочої сили.

Блок хаусхолд — механічне об'єднання всіх постачальників ре­сурсів для бізнесу і сукупність споживачів, які являють собою  сус­пільство.

Брокер — гуртовик, який не є власником товарів, він здебільшого організовує зустріч продавця та покупця та бере участь у переговорах.

Валюта платежу — це валюта, в якій проходить оплата товару за контрактом (або погашення кредиту, якщо в контракті передбачено його використання).

Валюта ціни — це валюта, в якій виражена ціна товару, зафіксована в контракті. Як правило, валюту ціни виражають в найбільш стабільній на момент укладання угоди валюті.

Валютний контроль — державне регулювання обсягу валютних операцій та обмінного курсу місце­вої валюти.

Варіаційний аналіз — перевірка суттєвості впливу незалежних змінних на залежні.

Вертикальна маркетингова система (ВМС) — структура каналу розподілу, при якій виробники, гур­тові та роздрібні торгові фірми функціонують як єдина система. Один з учасників каналу або є власником інших фірм, або укладає з ними угоди, або має вплив, достатній для того, щоб об'єднати решту учасників.

Вибір цільових сегментів ринку — процес оцінки привабливості кожного сегменту ринку та обран­ня одного або кількох сегментів для опанування.

Вибірка — частина населення, відібрана для проведення маркетингового дослідження, яка має представляти все населення в цілому.

Вивчення ринку — аналіз структури і сегментів ємності, динаміки, кон'юнк­тури, тенденцій розвитку ринку, поведінки конкурентів на ньому; оцінка ситуації власного становища на ринку.

Визначення цін залежно від місцезнаходження клієнта передбачає врахування витрат на транспортування товару (франкування товару).

Відбір ідей — етап розробки нових товарів, спрямований на виявлення та відсіювання непридат­них ідей на ранніх стадіях.

Відділ маркетингу — спеціалізований підрозділ, який відповідає за продаж продукції, контролює і коригує у цьому зв'язку діяльність інших підрозділів. Головні функції: а) збирання й аналіз інформації про ринок, опис та вибір най­більш вигідних та перспективних його сегментів; б) видача рекомендацій щодо типів та параметричних рядів товарів; в) прогнозування обсягів продажу і тен­денцій змін його у часі; г) добір оптимальних каналів збуту; д) підготовка вимог щодо іміджу підприємства; е) контроль фінансових, кадрових, дослідницьких і технологічних дій підприємства в питаннях додержання виданих маркетингових рекомендацій та прогнозів.

Внутрішній конфлікт — відчуття невдоволення, що викликане сумнівами щодо правильності вибо­ру, яке виникає після здійснення купівлі.

Внутрішній маркетинг — маркетинг організації сфери послуг, що використовується для навчання та ефективної мотивації співробітників, які безпосередньо контактують з клієнтами, а також навчання всього обслуговуючого персоналу працювати в команді та забезпечувати задоволення споживача.

Внутрішня служба збуту — торгові агенти, які виконують свої службові обов'язки на робочому мі­сці, підтримують телефонні контакти та приймають замовників і потенційних клієнтів.

Встановлення пін на товарні набори — призначення цін на групу товарів, об'єднаних у набір, з метою продажу набору за ціною нижчою, ніж сукупна ціна кожного з товарів, що входять до нього.

Встановлення цін на обов'язкові предмети — визначення цін на речі, що використовуються разом з основним товаром, наприклад леза до станка для гоління чи фотоплівка для фотокамери.

Встановлення цін на побічні продукти виробництва — визначення цін на побічні продукти вироб­ництва з метою підвищення конкурентноздатності цін на основні товари.

Встановлення цін на супутні товари — визначення цін на доповнюючі товари або речі, що продаю­ться разом з основним товаром.

Встановлення цін у рамках товарного асортименту — визначення цінового інтервалу між товарами у межах товарного асортименту на основі різниці у їхній собівартості, сприйнятті споживачем їх­ніх диференціюючих властивостей, а також цін конкурентів.

Вторинна інформація — зібрані для інших цілей та систематизовані дані, придатні до використання.

Генерація ідей — систематично організований пошук ідей нових товарів.

Географічний принцип сегментації передбачає розбиття ринку з урахуванням географічних відмінностей: країна; регіон; адміністративний розподіл; чисельність та густота населення; співвідношення міського і сільського населення; динаміка розвитку регіону, транспортна мережа, інфляція, рівень конкуренції; юридичні обмеження щодо ввозу - вивозу товару; клімат, рельєф; забруднення навколишнього середовища.

Глобальна компанія — компанія, яка, розгортаючи діяльність у кількох країнах, досягає за рахунок переваг у науково-дослідній, виробничій та маркетинговій сферах, успіхів більших, ніж її внут­рішні конкуренти, що працюють лише на внутрішньому ринку.

Горизонтальні маркетингові системи — схема побудови каналу розподілу, при якій кілька компаній одного рівня об'єднують свої зусилля, щоб освоювати нові маркетингові можливості.

Графік попиту (крива попиту) — показ залежності між ринковою ціною то­вару і грошовим відображенням попиту на нього при інших рівних умовах, в тому числі при однаковому середньому доході покупців, стабільних обсягах ринку, незмінній ціні і корисності товарів—замінників.

Графік пропозиції (крива пропозиції) — показ співвідношення між ринкови­ми цінами і кількістю товарів, які виробники бажають запропонувати на ринок при інших рівних умовах, включаючи: витрати виробництва, технічний прогрес, ступінь конкурентноздатності ринку.

Гуртова торгівля — будь-яка діяльність, яка пов'язана з продажем товарів чи послуг для їхнього подальшого перепродажу чи комерційного використання.

Гуртовий торговець (гуртовик) — підприємство, яке переважно займається діяльністю, пов'язаною з гуртовою торгівлею.

Гуртово-торгівельні підприємства — незалежні комерційні підприємства, які продають товар від свого імені.

Двосторонній маркетинг — маркетинг організації сфери послуг, який передбачає, що сприйняття споживачем якості послуги, значною мірою залежить від якості взаємодії покупця з продавцем.

Демаркетинг — різновид маркетингу, який спрямований на тимчасове чи постійне зниження по­питу з метою його зменшення чи переорієнтації.

Демографічний принцип передбачає групування споживачів за такими ознаками: вік; стать; склад сім’ї; етап життєвого циклу сім’ї; рівень місячного доходу; вид професій; рівень освіти; релігійні переконання; раса; національність.

Демографія — наука, що вивчає різноманітні характеристики населення: його чисельність, густо­ту, розміщення, вік, співвідношення статей, рас, зайнятість та інші статистичні дані.

Депорт — біржова угода на строк, що укладається між біржови­ками, які грають на пониження а метою отримання курсової різниці,

Диверсифікація — відмова фірми від принципу домінанти одного продукту в обсязі виробництва і продажу та перехід на виробництво продуктів, взаємопов'я­заних технологією, збутом, продажем або взагалі нічим не взаємопов'язаних.

Дизайн товарів — художнє оформлення,   конструювання та проектування промислових виробів з урахуванням вимог естетики.

Дилер – тип збутового агента, який спеціалізується на реалізації переважно товарів тривалого користування, що потребують значних обсягів сервісу, який здійснює сам дилер або його помічники.

Дистриб'ютор — порівняно велика незалежна посередницька фірма, що здій­снює збут на основі оптових закупок готової продукції у крупних промислових фірм—виробників; має власні склади, встановлює довгострокові контрактні відно­сини з промисловцями.

Диференційоване ціноутворення — вид ціноутворення, коли продаж товару відбувається за двома або й більше різними цінами без урахування витрат.

Диференційований маркетинг — одна з стратегій охоплення ринку, при якій компанія приймає рі­шення орієнтуватися на кілька сегментів ринку та розробляє для кожного з них окремі пропозиції.

“Директ-мейл” — пряме побутове розсилання друкованої реклами.

Джобер — порівняно невеликі фірми, що скуповують окремі партії товару для швидкого перепродажу.

Довжина каналу збуту – кількість ланок (етапів, рівнів), по яких здійснюється збут товару.

Довжина каналу товароруху — кількість незалежних учасників руху то­варів.

Договірна ВМС — вертикальна маркетингова система, в якій незалежні компанії, які ведуть свою діяльність на різних рівнях виробництва та розподілу, укладають офіційні угоди для об'єднання своїх зусиль, щоб забезпечити таке збільшення обсягів продажу чи заощадження коштів, яких кожне підприємство окремо не змогло б досягти.

Економічне середовище — сукупність чинників, що впливають на купівельну спроможність спо­живачів та структуру споживання.

Економічний союз — група країн, об'єднана за принципом єдності мети щодо регулювання міжна­родної торгівлі.

Ексклюзивний розподіл — надання обмеженій кількості дилерів ексклюзивного права на розпо­всюдження товару компанії на визначеній території.

Експеримент — в соціології - метод збирання первинної інформації шляхом спостереження за піддослідними, яких об'єднано в групи на основі певної спільної ознаки, в процесі моделюван­ня ситуації в умовах, що точно враховуються, з подальшим порівнянням реакцій різних груп.

Експорт — вихід на зарубіжний ринок шляхом відправки продукції або її продажу через міжнаро­дних посередників (непрямий експорт) чи через власні підрозділи, філії чи торгових представ­ників або агентів (прямий експорт).

Еластичність попиту — залежність змін попиту від якогось ринкового факто­ра. Розрізняють цінову еластичність попиту (величина змін попиту в процентах при зміні ціни на один процент) та еластичність попиту від доходів споживачів.

Електронна реклама — розміщення рекламних оголошень в Internet, які з'являються на екрані під час перегляду сторінок відповідних оперативно-інформаційних служб або Web-вузлів.

Електронна торгівля — загальний термін, що означає процес купівлі і продажу, що підтримується електронними технологіями.

Елементи маркетингу — так звані 4”P” маркетингу: product (продукт, товар); price (ціна); place (місце, розподіл); promotion (просування).

Ембарго — повна заборона окремих видів імпорту.

Етап впровадження — період появи товару на ринку і поступового збільшення обсягів продажу.

Етап зрілості — етап ЖЦТ, темпи збуту на якому уповільнюються, на ринку з’являється багато конкурентних аналогів; через посилення конкуренції ціни падають, прибуток скорочується.

Етап зростання означає, що товар схвалений споживачами, фірма починає отримувати прибутки, обсяги продажу продовжують зростати, з’являються товари – конкуренти.

Етап падіння — період різкого зниження обсягів продажу і прибутку, зняття товару з виробництва, розпродажу товарних запасів за низькими цінами.

Етап розробки товару пов’язаний з витратами на створення нового товару, підготовку виробничих потужностей і персоналу.

Етикетка — ярлик, товарний знак,  що містить  в собі  фір­мову назву продукції, символ компанії, склад, рекламні матеріали, коди для зберігання та інструкції для користування.

Жаданий товар — товар, що приносить і негайне задоволення, і тривалу користь.

Життєвий цикл товару (ЖЦТ) — зміна обсягу продажу та прибутку протягом періоду життя това­ру. Складається з чітко виражених п'яти етапів: розробка товару, виведення на ринок, зростан­ня, зрілість та занепад.

Заводські магазини — торгові заклади, власниками та керівниками яких є виробники товарів, які зазвичай пропонують для продажу надлишки чи залишки товарних запасів виробництва, незакінчені вироби або некондиційні товари.

Загальне управління якістю (ТQМ) — програми, які спрямовані на безперервне підвищення якості товарів, послуг та маркетингової діяльності.

Задоволення споживача — ступінь збігу властивостей товару, які суб'єктивно сприймаються клієн­том, з очікуваннями, що пов'язані з цим товаром.

Закон Енгеля — закономірність зміни структури витрат сімей та окремих споживачів (на продукти харчування, житло, транспортні послуги тощо) в залежності від зростання їх доходів, виявлені більше ста років тому прусським статистиком Ернстом Енгелем.

Закупівельний комітет — усі співробітники та підрозділи компанії, що приймають рішення про за­купівлю товарів виробничого призначення.

Залік за просування товарів — виплата або знижка за участь дилерів у рекламі та стимулюванні збуту.

Залікові талони — пропозиція часткового відшкодування вартості товару виробником за умови підтвердження факту купівлі; сертифікати, що дають споживачеві право на, купуючи товар, обміняти його на інший або такий же товар у спеціальних пунктах продажу.

Запити — потреби людини, які підкріплені її купівельною спроможністю.

Засвоєння досвіду — зміни в поведінці індивіду в результаті накопичення життєвого досвіду.

Збирання маркетингової інформації — постійне відстежування потоку інформації про зміни в мар­кетинговому середовищі з метою надання менеджерам допомоги у створенні та вдосконаленні маркетингових планів.

Збутові агенти — особи, що самостійно продають товари покупцям, представляючи інтереси певних виробників.

Збутові відділи та контори виробників — різновид гуртової торгівлі, яку продавці або покупці ве­дуть самостійно, а не через незалежних гуртових торговців.

Звичайна повторна закупівля — ситуація закупівлі, при якій підприємство-покупець робить повто­рне замовлення, не вносячи до нього ніяких змін.

Змінена повторна закупівля — ситуація закупівлі, при якій підприємство-покупець бажає змінити специфікацію товару, вартість, умови постачання або постачальника товару.

Змінні витрати — витрати, що напряму залежать від обсягів виробництва (вартість матеріалів, сировини, комплектуючих, електроенергії тощо).

Знижка — пряме зниження ціни товару за умови виконання покупцем певних вимог щодо купівлі (терміну оплати, обсягу товарів тощо).

Знижка за кількість (гуртова знижка) — знижка, що надається споживачеві у разі купівлі великих обсягів товарів.

Знижка прогресивна — надається покупцеві за кількість, обсяг або серійність покупок.

Знижка сезонна — це зниження ціни для покупців, які здійснюють несезонні закупки товарів чи послуг (для підтримання стабільного рівня продажу протягом усього року).

Знижки приховані — знижки покупцеві у вигляді надання безплатних послуг або певної кількості безплатних зразків.

Знижки прості (або звичайні знижки) — знижки з прейскурантної ціни.

Знижки складні — одночасне надання кількох видів знижок.

Знижки спеціальні надаються постійним покупцям, а також покупцям, в яких продавець найбільше зацікавлений.

Знижки функціональні (знижки сфери торгівлі) — надаються учасникам каналу розповсюдження, які виконують певні функції (продаж товару, його зберігання, ведення обліку тощо).

Зовнішня служба збуту — зовнішні ("польові") торгові агенти, які здійснюють поїздки до замовників.

Зовнішньоекономічний договір — це матеріально оформлена угода між суб'єктами зовнішньо—економічної діяльності та їх іноземними контрагентами, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Зустрічна (компенсаційна) торгівля — міжнародна торгівля, пов'язана з прямим чи непрямим об­міном товарами, що виключає грошові розрахунки.

Імідж (по відношенню до товару або фірми) — образ, репутація, думка ши­рокої громадськості.

Імітація — метод з використанням комп’ютерної техніки для моделювання різних маркетингових ситуацій на папері, а не в реальних умовах.

Інвайронменталізм — організований рух громадян і державних органів, спрямований на захист та поліпшення стану довкілля.

Інвестування — розміщення капіталу чи створення за рубежем власних, або спільних виробничих підприємств.

Індивідуальний маркетинг — пристосування товарного асортименту та маркетингових програм до потреб та вимог окремих споживачів.

Індустрія — група компаній, що пропонують однакові чи взаємозамінні товари. Сукупність всіх продавців товарів чи послуг.

Інжиніринг — надання на комерційній основі різних інженерно-консультацій­них послуг щодо створення виробничих підприємств, об'єктів інфраструктури. До комплексу послугових робіт входять: проведення попередніх досліджень, підго­товка техніко-економічного обгрунтування та комплекту проектних документів, розробка рекомендацій з питань організації виробництва й управління, експлуа­тації устаткування й реалізації готової продукції. Інжинірингові послуги надають, як правило, великі промислові фірми, їхні дочірні спеціалізовані компанії, невели­кі самостійні фірми.

Інноваційна політика — процес пошуку ідеї та створення нового товару з урахуванням потреб споживачів, вихід нового товару на ринок, спостереження за його поведінкою на ринку.

Інновація — постійне  удосконалення, модифікація   і оновлення товару, створення нового товару, розробка нових технологій і нових напрямів науково-дослідних і конструкторських робіт.

Інтегроване управління логістикою — концепція організації товароруху, яка базується на інтеграції системи організації товароруху з системами постачальників та споживачів. Мета цієї концеп­ції — досягнення максимальної продуктивності всієї системи маркетингової логістики.

Інтегрований прямий маркетинг — заходи прямого маркетингу, в яких для підвищення загального рівня реакції і прибутку використовуються кілька способів доставки маркетингових повідомлень та багатоступеневі рекламні процеси.

Інтегровані маркетингові комунікації — концепція, згідно якої компанія ретельно розробляє та ко­ординує роботу своїх численних каналів комунікації — реклама в засобах масової інформації, персональний продаж, стимулювання збуту, зв'язки з громадськістю, прямий маркетинг, упа­ковка товару тощо — з метою формування певного, послідовного та свідомого ставлення до компанії та її товарів.

Інтенсивний розподіл – розміщення та реалізація виробів через будь-яке підприємство роздрібної торгівлі, котре готове цим займатися.

Інтерактивне маркетингове дослідження — збирання первинної інформації за допомогою Internet- опитувань та групових сфокусованих інтерв'ю в діалоговому режимі.

Інтерактивний маркетинг — форма прямого маркетингу, що здійснюється за допомогою інтерак­тивних комп'ютерних служб, які надають інформаційні послуги у оперативному режимі. Для цього використовуються системи, які забезпечують двосторонній електронний зв'язок між про­давцем та покупцем.

Internet — глобальна комп'ютерна мережа, за допомогою якої користувачі комп'ютерів можуть зв'язуватись між собою для обміну інформацією та/чи взаємодіяти з іншими користувачами.

Інформація — сукупність різноманітних повідомлень про зміни, які відбуваються у виробничій системі ринкової кон'юнктури і навко­лишньому середовищі.

Кабінетні дослідження — аналіз інформації про ринок із офіційних та інших друкованих джерел.

Канал збуту — це шлях, який проходить товар від виробника до споживача продукції.

Канал прямого маркетингу — канал розподілу товарів, в якому немає проміжних ланок чи рівнів.

Канал розподілу — сукупність незалежних організацій, які беруть участь в процесі просування то­вару чи послуги від виробника до споживача, який використовує цей товар чи послугу або без­посередньо, або для виробництва на їхній основі інших товарів чи послуг.

Канал товароруху — послідовність, що включає організації і людей, пов'я­заних з пересуванням та обміном товарів і послуг. Канали товароруху можуть бути прямими й опосередкованими (простими і складними).

Капітал торгової марки — цінність торгової марки. Визначається тим, наскільки покупцям власти­ва висока марочна прихильність, іменна поінформованість, сприйняття якості, сталі марочні асоціації та іншими активами, такими як патенти, торгові знаки та стосунки між маркетинго­вими каналами.

Квота — кількісне обмеження товару певних категорій, що дозволе­ні для вивезення чи ввезення в країну.

Керована ВМС — вертикальна маркетингова система, яка координує послідовні етапи виробницт­ва та розподілу товарів, завдяки розмірам та впливовості одного з учасників системи, а не за допомогою єдиного власника чи договірних зобов'язань.

Керування за контрактом — спільна підприємницька діяльність, заснована на використанні знань та навичок з менеджменту місцевої компанії для управління капіталом зарубіжного партнера.

Кластер-аналіз – статистичний метод, завдяки якому сукупність об’єктів можна розподілити на однорідні групи.

Командна торгівля — залучення фахівців з торгівлі, маркетингу, інжинірингу, фінансів, технічного су­проводу і навіть менеджерів найвищого рівня до обслуговування великих і складних замовлень.

Комбіновані маркетингові системи — багатоканальні системи розподілу, при яких певна компанія формує два та більше каналів розподілу, щоб охопити кілька сегментів ринку.

Комерційні оперативно-інформаційні служби — компанії, що за певну щомісячну платню надають своїм абонентам оперативну інформацію, розваги, можливість купувати, забезпечуючи також багато інших маркетингових послуг.

Комісіонер – особа, що має склад з товарами, котрі він продає від свого імені, але працює за рахунок фірми-виробника.

Комплекс просування — специфічне поєднання реклами, персонального продажу, заходів зі сти­мулювання збуту та організації зв'язків з громадськістю, які використовуються для досягнення рекламних та маркетингових цілей.

Комплексне збирання даних — електронна система спостереження, яка дозволяє визначити вплив телевізійної реклами та інших маркетингових заходів з просування товарів на характер купівель даного споживача.

Комплексний продаж — пропозиція комплексного вирішення проблеми, за умов якої усі компо­ненти купуються в одного постачальника, завдяки чому зникає ціла низка проблем, що обов'язково виникають при закупівлі у різних постачальників.

Комунікації — методи і форми передачі інформації, засоби впливу на певну аудиторію, адресатів. Головна мета - рекламування і просування товарів, ство­рення доброзичливої громадської думки про виробника та його продукцію.

Комунікаційна політика — це комплекс заходів щодо забезпечення інформованості споживачів, посередників та інших контактних аудиторій про фірму або її товари.

Конверсійний маркетинг — подолання негативного попиту на товари.

Конкурентна перевага — перевага, яку компанія має над конкурентами, через надання спожива­чам більшої цінності або за рахунок пропозиції товарів і послуг за нижчими цінами у порівнян­ні з конкурентами, або за рахунок надання споживачам більших вигод, які у достатній мірі компенсують більш високі ціни на товари та послуги.

Конкурентоспроможність — це сукупність якісних та вартісних характеристик товару, які з точки зору покупця є суттєвими і забезпечують задоволення конкретних потреб.

Конкурси, лотереї та ігри — рекламні кампанії, що надають споживачеві шанс випадково чи з пе­вними зусиллями виграти що-небудь, наприклад гроші, путівки або різноманітні товари.

Консерватори — категорія споживачів, котрі повільно сприймають нове, не схвалюють змін; переважно особи похилого віку, належать до населення з низькими доходами, мають малопрестижні професії.

Консигнатор — має свій склад та реалізує товари, які передаються йому виробником на відповідальне зберігання.

Консюмеризм — організований рух громадян та державних органів, спрямований на розширення прав і можливостей покупців стосовно продавців.

Контакт — один з етапів процесу продажу, коли торговий агент зустрічається з покупцем і нама­гається налагодити успішний старт потенційним взаєминам.

Контактні аудиторії (медіасередовище) — групи людей, що виявляють інтерес до діяльності фірми і можуть вплинути на досягнення поставлених нею цілей. Виділяють такі види контактних груп: внутрішні к. а. – трудовий колектив підприємства, акціонери, рада директорів, профспілки; місцеві к. а. – місцеві жителі, ради ветеранів; фінансові к. а. – банківські службовці, аудитори, дебітори, кредитори, фінансові консультанти, брокери; к. а. державних установ — державні службовці, працівники податкової служби та статистичних органів, пожежної інспекції та санітарно—епідеміологічного контролю; к. а. засобів масової інформації – журналісти, економічні оглядачі, співробітники відділів реклами та інформації;    к. а. груп громадської дії – активісти екологічного руху, руху за здоровий спосіб життя; к. а. публіки – лідери громадської думки (політики, спортсмени, естрадні зірки).

Контроль маркетингу — процес виміру та оцінки результатів реалізації маркетингових стратегій і планів, а також здійснення коригувальних дій для досягнення поставлених цілей.

Конфлікт всередині каналу розподілу — протиріччя, які виникають між учасниками каналу з при­воду цілей та функцій кожного учасника, а також з приводу того, хто що повинен робити та за яку винагороду.

Концентрований маркетинг — одна зі стратегій охоплення ринку, при якій компанія прагне охопи­ти велику частину одного або кількох субринків.

Концепція  маркетингу — орієнтиром обираються потреби споживачів, які потрібно задовольнити більше, ніж це роблять конкуренти; вміння пристосуватися до змін ринкового середовища, комплексне використання всіх маркетингових засобів.

Концепція вдосконалення виробництва — зосередження зусиль на вдосконаленні виробництва, мінімалізації витрат, раціональне використання ресурсів, здешевлення товарів.

Концепція вдосконалення товару — постійне вдосконалення якості товару, його експлуатаційних властивостей і характеристик.

Концепція інтенсифікації комерційних зусиль — вона виходить з припущення про те, що споживачі не будуть активно купувати товар, який виготовляє компанія, якщо не вжити спеціальних захо­дів для просування товару на ринок та широкомасштабного продажу.

Концепція кругообігу роздрібної торгівлі — концепція кругообігу роздрібної торгівлі, полягає у то­му, що нові види роздрібних торговців зазвичай починають з торгових операцій, які характери­зуються низькою прибутковістю та низькою ціною, але потім вони включаються в торгові опе­рації з вищими цінами та більшим переліком послуг, стаючи по суті такими ж "звичайними" роздрібними торговцями, як й ті, яких вони замінили.

Концепція маркетингу — вона передбачає, що досягнення компанією її глобальних цілей залежить від визначення потреб та запитів цільових ринків та від ефективнішого в порівнянні з компані­ями-конкурентами задоволення споживачів.

Концепція соціально-етичного маркетингу — її суть полягає в тім, що компанія повинна визначити потреби та інтереси цільових ринків, а потім забезпечити їх найвищою споживчою цінністю ефективнішими порівняно з конкурентами шляхами, які підтримують чи поліпшують добробут як клієнта, так і суспільства в цілому.

Кон'юнктура  — збіг  обставин, сукупність взаємопов'язаних умов, що здатні впливати на результат будь-якої справи.

Кон'юнктура ринку — умови, що складаються на ринку в певний період часу і в конкретному місці, регіоні. До уваги беруться соціально—економічні, торго­вельно-організаційні та інші чинники реалізації товарів і послуг, що є результа­том взаємодії усіх факторів, які визначають структуру, динаміку і співвідно­шення попиту, пропозиції та цін на товари і послуги.

Кореляційний аналіз — визначення інтенсивності зв’язку між двома ознаками.

Корисний товар — товар, що не обов'язково приносить негайне задоволення, проте дуже корис­ний у тривалій перспективі.

Корпоративна ВМС — вертикальна маркетингова система, при якій послідовні етапи виробництва та розподілу товарів належать одному власникові. Керівництво каналом базується на одноосіб­ному володінні.

Корпоративна мережа магазинів — кілька магазинів роздрібної торгівлі, які перебувають у спільній власності, мають спільне керівництво, централізовані служби закупівлі та збуту та торгують ана­логічним асортиментом товарів.

Корпоративний Web- вузол — вузол, створений в Web будь-якою компанією, який містить всю не­обхідну інформацію, що може зацікавити споживачів та сформувати привабливий імідж компа­нії в очах споживачів, такий Web- вузол не призначений для продажу товарів чи послуг, а лише забезпечує інтерактивний зв'язок зі споживачами та ініціюється самими споживачами.

Крива попиту — крива, що показує, яку кількість одиниць товару купують на ринку за певний час при різних цінах на даний товар.

Культура — сукупність основних цінностей, понять, потреб та стереотипів поведінки, які член су­спільства засвоює в сім'ї та різноманітних соціальних інститутах.

Культурне середовище — соціальні інститути та інші сили, під впливом яких формуються основні цінності, переконання, переваги та норми поведінки у суспільстві.

Купівельна поведінка індивідуального споживача — купівельна поведінка кінцевого споживача — фізи­чної особи або домогосподарства, який купує товари та послуги для особистого споживання.

Купівельна поведінка компанії-покупця — купівельна поведінка усіх організацій, що купують това­ри та послуги для використання їх у виробництві інших товарів та послуг, що потім продають­ся, здаються в оренду або постачаються іншим споживачам, а також усіх компаній, що займаю­ться роздрібною та оптовою торгівлею. Останні купують товари для їхнього подальшого прода­жу або надання в оренду з метою отримання прибутку.

Купівельний попит (або реальний попит) — комплексна характеристика рівня розвитку і життя, потреб і можливостей різних груп покупців; одна з трьох ос­новних категорій ринку, якщо мати на увазі ще пропозицію та ціну.

Купони — сертифікати, що дають споживачеві право на придбання товару із знижкою.

Лабораторне тестування — перевірка продукту на екологічну чистоту, безпеку, надійність, розробка маркетингових атрибутів: найменування товару, упаковки, напрямків рекламної кампанії та засобів стимулювання збуту із запрошенням типових споживачів та експертів.

Ланцюжок створення споживчої цінності — основний інструмент для пошуку шляхів підвищення споживчої цінності.

Лідер — член референтної групи, який здійснює вплив на інших завдяки своїм професійним яко­стям, знанням, особистим характеристикам та іншим можливостям.

Ліцензування — підписання на зарубіжному ринку угоди про надання зарубіжному партнеру права на використання технології ви­робництва, товарного знаку, патенту чи інших цінностей в обмін на винагороду або ліцензійний платіж.

Логотип (словесний товарний знак) — слова (SIEMENS, MASDA) або словосполучення, що мають характер слова (Iveco). Логотип може збігатися із назвою фірми, може бути її скороченням (Coca-Cola, IBM, UMC), або оригінальним словом, пов’язаним з назвою або специфікою фірми.

Локальний маркетинг — пристосування товарів та складових програми маркетингу до потреб ло­кальних споживчих груп, до яких входять мешканці якої-небудь місцевості — міст, районів, мі­крорайонів та навіть покупці, що відвідують окремі магазини.

Мarketing mix — комплекс маркетингу, уміння правильно змішувати  основні елементи при вирішенні практичних завдань виробництва (синергічний ефект: ціле більше, ніж сума його частин).

Магазин знижених пін — підприємство роздрібної торгівлі, яке торгує стандартними товарами за нижчими цінами за рахунок зниження торгових націнок та збільшення обсягу продажу.

Магазин товарів повсякденного попиту (черговий магазин) — невеликий магазин, розташований по­близу житлових районів, який відкритий з самого ранку до пізнього вечора сім днів на тиждень та пропонує обмежений асортимент товарів повсякденного попиту, які швидко розпродуються.

Магазини уціненнях товарів (які торгують за заниженими цінами) — роздрібні торговці, які закупову­ють товари за цінами нижче звичайних гуртових та продають їх за цінами нижче роздрібних. До цієї категорії входять приватні магазини уцінених товарів, заводські магазини та склади-клуби.

Макромаркетинг — діяльність держави в сфері ринку.

Макросередовище — це фактори, які впливають на фірму, не можуть контролюватися нею і потребують пристосування до їх змін. Макросередовище маркетингу визначають 5 груп факторів: економічні; соціально–культурні; природно–географічні; політико–правові; технологічні.

Марка — назва, поняття, знак, символ, дизайн або їх комбінація, призначена для ідентифікації товарів або послуг, які пропонуються продавцем (групою продавців), а також для встановлення їхніх відмінностей від товарів та послуг конкурентів.

Маркетинг — багатозначуща категорія, яка означає: а) принцип господарю­вання, що орієнтує виробництво на задоволення конкретних потреб конкретних споживчих груп і окремих споживачів; б) систему господарювання від прогнозу­вання потреб ринку та планування виробничої і комерційної діяльності до здій­снення продажу й організації сервісу в період використання продукції; в) спеціа­лізовану галузь господарської діяльності; г) галузь науки; д) відповідний образ мислення, філософію виробничої і комерційної діяльності; е) процес здійснення ряду спеціальних функцій (вивчення ринку, товарна та цінова політика, товарорух, просування товару, оптова та роздрібна торгівля тощо).

Маркетинг експортний — діяльність підприємства, пов'язана з дослідженням нових зарубіжних ринків збуту, створення закордон­них збутових служб.

Маркетинг імпортний — діяльність підприємств, пов'язана з технологією просування товарів на внутрішній ринок.

Маркетинг міжнародний — маркетинг товарів і послуг за ме­жами країни.                                                  

Маркетинг на рівні ринкових ніш — формування компанією пропозицій товарів та послуг, значною мірою пристосованих до специфічних нужд споживачів одного або кількох підсегментів ринку, що часто характеризуються меншим рівнем конкуренції.

Маркетинг сегментів — формування компанією пропозицій товарів та послуг, значною мірою пристосо­ваних до специфічних потреб споживачів, що належать до одного або кількох сегментів ринку.

Маркетинг стосунків — процес налагодження, підтримки та розвитку міцних взаємовигідних сто­сунків зі споживачами або іншими зацікавленими особами.

Маркетинг як філософія бізнесу означає орієнтацію усієї діяльності фірми – від проектування до виробництва і збуту товарів – на задоволення попиту споживачів.

Маркетингова інформаційна система (МІС) — сукупність заходів, спрямованих на збирання, об­робку, аналіз, оцінку та розповсюдження актуальних, точних та своєчасних даних з метою ін­формаційного забезпечення маркетингових рішень, а також людських та матеріальних ресурсів, необхідних для цього процесу.

Маркетингова стратегія — загальний план маркетингових заходів, за допомогою яких компанія розраховує досягти своїх маркетингових цілей.

Маркетингове дослідження — комплексне планування, збирання, аналіз та опис даних, необхідних у специфічній маркетинговій ситуації.

Маркетингове середовище — сукупність осіб та сил, що діють поза компанією та впливають на розвиток і підтримку службами маркетингу взаємовигідних стосунків з цільовими споживачами.

Маркетинговий Web- вузол — вузол Web, що створюється компанією задля тіснішої взаємодії зі споживачами та стимулювання збуту товарів і послуг цієї компанії. Такий Web- вузол забезпечує інтерактивний зв'язок зі споживачами, який ініціюється відповідною компанією.

Маркетинговий аудит — всеосяжне, систематичне, незалежне і регулярне вивчення середовища, цілей, стратегій і діяльності компанії з метою визначення проблем і можливостей, а також із метою розробки пропозицій з упорядкування плану дій, спрямованих на підвищення ефектив­ності маркетингу компанії.

Маркетинговий комплекс — набір керованих маркетингових інструментів — товар, ціна, методи розповсюдження та просування товару, — який компанія використовує з метою одержання ба­жаної реакції цільового ринку.

Маркетинговий процес — це процес аналізу ринкових можливостей; вибору цільових ринків; роз­робки маркетингового комплексу та керівництва маркетинговими заходами.

Маркетингові дослідження — систематичне збирання, упорядкування й ана­ліз даних щодо різних маркетингових проблем, включаючи й саме управління маркетингом. Об'єктами маркетингового дослідження є: ринок, товари, цінова політика, конкуренти, комунікації, товарорух, стратегія маркетингу, ефективність маркетингової діяльності.

Маркетингові посередники — фірми, що допомагають компанії просувати, продавати та розподіля­ти товари серед кінцевих споживачів; до них відносять торгових посередників, фахівців з орга­нізації товароруху, агенції маркетингових послуг та фінансових посередників.

Маркетингові цілі — це конкретні якісні та кількісні зобов’язання фірми у показниках обсягу продажу або прибутку, котрих потрібно досягти за певний час.

Матриця зростання/частка ринку — метод планування портфелю, що оцінює стратегічні бізнес-одиниці компанії з точки зору темпів зростання їхнього ринку і відносної частки цих підрозді­лів на ринку. Існують чотири типи СБО "зірки", "дійні корови", "важкі діти" та "собаки".

Матриця розвитку товару/ринку — метод планування бізнес-портфелю, що дозволяє виявити мо­жливості зростання компанії за допомогою таких заходів, як поглиблення ринку, розширення ринку, розвиток товару і диверсифікація.

Мета реклами — конкретне завдання, яке потрібно вирішити за допомогою інформаційного впливу на цільову аудиторію протягом певного проміжку часу.

Метамаркетинг — галузь управлінської діяльності некомерційних організацій.

Метод конкурентного паритету — виділення на бюджет просування суми, яка відповідає видаткам конкурентів.

Метод розрахунку від наявних коштів — виділення компанією такої суми на просування товару, яку вона, на її думку, може собі дозволити.

Метод розрахунку на основі цілей та завдань — розрахунок бюджету просування, який грунтується на формулюванні конкретних цілей та визначенні завдань, які потрібно буде виконати для до­сягнення зазначених цілей, на оцінці витрат на виконання зазначених завдань. Сума цих витрат й складе бюджет просування.

Метод розрахунку у відсотках віз суми продажу — розрахунок бюджету просування у певному відсот­ковому співвідношенні від поточної чи прогнозованої виручки, або як відсоток від ціни товару.

Міжнародний маркетинг — це маркетинг товарів і послуг за межами країни, де знаходиться організація: традиційний – продаж товарів за кордон без наступного їх супроводження (експортер несе відповідальність тільки до моменту продажу або поставки і не цікавиться подальшою долею проданого товару); експортний – експортер систематично вивчає зарубіжний ринок і пристосовує своє виробництво під вимоги цього ринку; міжнародний – експортер глибоко вивчає ринок і використовує для його завоювання весь необхідний комплекс інструментів маркетингу, а також різноманітні форми зовнішньоекономічних зв’язків.

Міжринкова сегментація — формування сегментів споживачів зі схожими потребами та купівель­ною поведінкою, що проживають в одній або кількох країнах.

Мікромаркетинг — форма цільового маркетингу, при якій компанії орієнтують свої маркетингові програми на потреби чітко визначених та достатньо вузьких географічних, демографічних, психографічних та поведінкових сегментів.

Мікросередовище — це фактори, які мають безпосереднє відношення до самого підприємства та до його можливостей (регульовані фактори). Мікросередовище маркетингу визначають 5 груп факторів: ринок як такий; споживачі; конкуренти; посередники; постачальники.

Мінливість послуг — однією з основних характеристик послуг є те, що їхня якість може дуже си­льно змінюватись, в залежності від того, хто, коли, де й як їх надає.

Мотив (спонукання) — потреба, яка досягла такого рівня інтенсивності, що спонукає людину вчиняти дії, спрямовані на її задоволення.

Набори за пільговими цінами: набір-комплект – пропонується комплект товарів, до якого входять набори з двох або кількох супутніх товарів; набір за зниженою ціною – кілька однакових товарів у наборі продають за зниженою.

Невідчутність послуг — однією з основних характеристик послуг є те, що їх неможливо побачити, спробувати на смак, торкнутися, почути або понюхати до того, як вони будуть придбані.

Недиференційований маркетинг — одна зі стратегій охоплення ринку, дотримуючись якої, компа­нія приймає рішення ігнорувати розбіжності ринкових сегментів і виходить на весь ринок з од­нією пропозицією.

Недовговічність послуг — однією з основних характеристик послуг є те, що їх не можна зберігати для наступного продажу або використання.

Недосконалий товар — товар, що не приносить ані короткочасного задоволення, ані довготривалої користі.

Неподільність послуг — однією з основних характеристик послуг є те, що вони одночасно надаю­ться й споживаються. Їх не можна відокремити від тих, хто їх надає, незалежно від того, людина це чи машина.

Нетарифні торгові бар'єри — заходи щодо обмеження у сфері міжнародної торгівлі, наприклад особливі вимоги до контрактів, що укладаються із зарубіжними компаніями або запровадження таких стандартів для продукції іноземних компаній, які створюють перешкоди для її виходу на місцевий ринок.

Нова закупівля — ситуація закупівлі, під час якої підприємство-покупець придбає даний товар або послугу вперше.

Новатори — категорія споживачів, які швидко сприймають нове, але не проти того, щоб усе ще раз обміркувати.

Облігація — цінний папір, що являє собою зобов'язання юридичної особи, яка випустила і розмістила серед кредиторів облігаційну пози­ку.

Обмеження в ціновій рекламі – 1) декларування цін або  знижок, які споживач фактично не може отримати; 2) штучне завищення “звичайної” ціни, а потім запровадження ціни “розпродажу”, яка нічим не відрізняється від звичайної; 3) реклама при відсутності достатньої кількості товару; 4) шахрайське завищення цін; 5) демонстрація дефектної продукції; 5) зниження якості продукції без попередження покупців.

Обмін — отримання бажаного об'єкту у відповідь на передачу іншого об'єкту.

Оновлені товари — товари із вдосконаленими характеристиками (відеомагнітофони із цифровою системою запису, фотоапарати з автоматичним визначенням відстані та витримки).

Описове дослідження — різновид маркетингового дослідження, що проводиться з метою точнішого опису маркетингової проблеми, ситуації або ринку; наприклад, з метою описання потенціалу ринку для даного товару, визначення демографічних характеристик покупців та їх смаків.

Опитування — метод збирання первинної інформації про рівень обізнаності, погляди, уподобання та особливості купівельної поведінки зі слів особи, яку опитують.

Оптова торгівля — сукупність організацій, які купують або збе­рігають товари і перепродають їх іншим торговельним організаціям-споживачам.

Оптовик (оптовий продавець) — особа або фірма, що купує велику кількість товару у різних виробників та організовує його товарорух у роздрібній торгівлі або безпосередньо збуває споживачам.

Оптовики з обмеженим циклом торгують за готівку і без доставки товару; обмежуються асортиментом найбільш ходових товарів; продають за негайну плату.

Оптовики з повним циклом обслуговування виконують такі послуги: збирають асортимент продукції у визначеному місці; забезпечують торговий кредит; зберігають торгові запаси; поставляють товар; надають допомогу в реалізації та просуванні товару; сприяють у сфері досліджень, плануванні та управлінні.

Оптові відділення та контори виробників займаються операціями із замовниками самостійно, без послуг незалежних торговців оптом.

Опціон — право продавати (купувати) ф'ючерсні контракти за виз­наченими цінами.

Основні функції маркетингу — комплексне дослідження ринку; вибір стратегії маркетингу; товарна політика; цінова політика; політика розподілу; просування товару; організація та контроль маркетингу.

«Паблік рілейшнз» — неособистісне стимулювання попиту на товар, послугу або створення доброзичливого ставлення до виробника за допомогою розміщення у пресі, теле - і радіопередачах, у спектаклях тощо вигідних даних про товар та його виробника.

Паблісіті — публікації в пресі.

Панельні опитування — періодичне збирання даних у однієї і тієї ж групи споживачів (особисте, телефоном, поштою, відкрите чи приховане);

Паралельна розробка товару — метод розробки, який передбачає тісну співпрацю між різними відділами компанії та поєднання кількох етапів розробки, що дозволяє заощаджувати час та під­вищувати ефективність роботи.

Первинна інформація — інформація, одержана вперше для розв’язання чітко визначеної проблеми.

Переговори — це процес, при якому відкрито висувається пропозиція з метою досягнення угоди про взаємні поступки чи реалізацію загального інтересу сторін.

Передпродажний сервіс передбачає розробку каталогів, переклад технічної документації та інструкцій іноземною мовою, надання готовій продукції товарного вигляду після транспортування, розпакування, розконсервації, зняття антикорозійного або іншого покриття, монтаж, заправку паливом, змащування, налагодження та регулювання, доведення показників до паспортного рівня, демонстрацію виробу в дії, навчання обходженню з виробом.

Переконання — стійкі позитивні або негативні оцінки, почуття та схильності стосовно предметів або ідей.

Персональний (особистий) продаж — усна характеристика товару (найчасті­ше, комівояжером) під час бесіди з одним або кількома потенційними покуп­цями.

Підготовка до контакту — один з етапів процесу продажу, коли торговий агент намагається дізна­тися якомога більше про свого потенційного клієнта, перш ніж контактувати з ним.

Підпорядковане виробництво — укладання контракту з місце­вими виробниками на випуск товару, з перспективою всту­пу з ним у партнерство чи купівлі його підприємст­ва.

Підрядне виробництво — укладання контракту з місцеви­ми виробниками на випуск товару.

Підтримуючий маркетинг – стабілізація задоволеного попиту (продумана цінова політика, реклама);

План маркетингу — документ, на основі якого організовується практична маркетингова діяльність. Структура плану така: 1) загальний огляд ринкової си­туації і маркетингового середовища; 2) динаміка ринку; 3) характеристика поточ­ного становища фірми, аналіз її можливостей; 4) перспективний стратегічний план компанії; 5) стратегія маркетингу; 6) програма дій; 7) баланс запланованих доходів і витрат; 8) контроль та регулювання, аналіз ефективності запланованих заходів, коригування планів і дій.

Планова калькуляція собівартості — метод ціноутворення, коли спочатку визначається ідеальна продажна ціна, а потім обчислюються витрати виробництва товару, який споживач зможе купи­ти за такою ціною.

Планування — процедура,  спрямована на зростання збуту і при­бутку підприємства, яка складається з двох частин - стратегічного планування і планування маркетингу.

Поведінковий принцип сегментації — розподіл покупців залежно від знань, взаємин, реакції на товар і його використання.

Повідомлення — форма подання інформації.

Поглиблення ринку — стратегія зростання компанії, яка орієнтована на збільшення обсягу прода­жу вже існуючих товарів на наявних сегментах ринку без якоїсь зміни товару.

Позиціювання товару на ринку — комплекс заходів, завдяки яким у свідомості цільових споживачів да­ний товар посідає власне, відмінне від інших і вигідне для компанії місце відносно конкуруючих то­варів; розробка конкурентоспроможної позиції товару і деталізованого маркетингового комплексу.

Політика розподілу — це діяльність фірми з організації та контролю руху товарів від виробника до споживача з метою задоволення попиту і отримання прибутку.

Політичне середовище — сукупність законів, державних інституцій та груп впливу, які впливають на діяльність компаній та окремих осіб у даному суспільстві.

Помірковані — категорія споживачів, що безболісно сприймають новинки, але не прагнуть до пошуку їх, складають сприятливе, але пасивне середовище для нововведень.

Попит — суспільна або особова потреба, забезпечена купівельною здатністю, тобто грошовими засобами покупців.

Попит дійсний — сума грошей, що пред'явлена покупцем для закупівлі товарів.

Попит незадоволений — сума грошей, яка пред'явлена покуп­цем і яка не знайшла свого застосування на ринку.

Попит реалізований — сума грошей, фактично вже виручена за реально продану кількість товарів на ринку.

Послідовна розробка товару — метод розробки товару, при якому в кожний момент часу виконує­ться лише одна стадія розробки в певному відділі компанії, після завершення якої проект пере­дається для виконання наступної стадії до іншого відділу.

Послуга — дія чи вигода, які одна сторона може запропонувати іншій; вона не має матеріального втілення, її придбання не призводить до отримання чого-небудь у власність.

Постійні витрати (накладні витрати) — витрати, які не залежать від коливань обсягів виробництва і збуту (орендна плата, опалення та освітлення приміщень, відсотки за кредит, платня працівникам).

Потреба — відчуття людиною нестачі чогось необхідного, що набуло специфічної форми відпові­дно до культурного рівня та індивідуальності людини.

Похідний попит — попит на товари виробничого призначення, який є похідним (залежить) від попиту на споживчі товари.

Пошук покупця — один із етапів процесу продажу, коли торговий агент виділяє потрібних потен­ційних клієнтів із загалу покупців.

Пошукове дослідження — різновид маркетингового дослідження, що проводиться з метою збору попередньої інформації для повнішого уявлення про проблему та формулювання гіпотез про її вирішення.

Презентація — один з етапів процесу продажу, коли торговий агент викладає "історію" пропонованої продукції і демонструє, яким чином вона допоможе покупцеві заробляти або заощаджувати гроші.

Премія — товари, пропоновані або безкоштовно, або за дуже низькою ціною як заохочення за покупку.

Привабливий товар — товар, що забезпечує швидке і повне задоволення, проте у віддаленій перс­пективі може спричинити шкоду споживачеві.

Приватна марка (або посередницька, дилерська, або магазинна марка) — марка, створена тим, хто перепродає товар або послуги, та належить йому.

Принципи маркетингу — орієнтація на споживача; сегментування ринку; глибоке дослідження ринку;  спрямованість на довгостроковий результат.

Принципово новий товар — товар, який задовольняє ті потреби споживачів, які раніше не задовольнялися.

Природно-географічне середовище — природні ресурси, які забезпечують промисловість сирови­ною і на які впливає діяльність людини.

Причинне дослідження — різновид маркетингового дослідження, під час якого перевіряються гіпо­тези про причинно-наслідкові зв'язки.

Програма  маркетингу — документ, який визначає конкретну діяльність підприємства на ринку.

Проникнення на ринок — стратегія ціноутворення, що полягає у встановленні порівняно низької ціни на товар з метою привернення максимальної кількості покупців та завоювання значної частки ринку.

Пропаганда (publicity) — неособистісне та неоплачуване фір­мою, тобто некомерційне, стимулювання попиту на товар, послугу, організацію ідей шляхом поширення про них комерційно вагомих відомостей у пресі чи доброзичливого подання матеріалу по радіо, телебаченню чи зі сцени.

Пропонування — сукупність товарів та послуг, які представлені на ринку в даний момент часу.

Просування товарів, послуг — будь-яка форма агітаційних повідомлень, використовувана фірмою для інформування, переконання або нагадування покупцям про добротність своїх товарів, послуг.

Протидіючий маркетинг — ліквідація чи зменшення попиту, що суперечить інтересам суспільства (припинення випуску товару, вилучення товару із торгівлі, проведення кампаній проти товару).

Процес прийняття — процес мислення, через який проходить людина від моменту, коли вперше почула про новинку, до моменту її повного сприйняття.

Процес продажу — сукупність етапів, які повинен пройти торговий агент під час продажу тієї чи іншої продукції або послуги. Це - пошук та оцінка покупця, підготовка до контакту, контакт, презентація і демонстрація, усунення розбіжностей, укладення угоди та її супровід.

Пряма поштова розсипка — включає поштове розсилання листів, рекламних матеріалів, зразків товарів, буклетів та інших "крилатих продавців" потенційним покупцям за адресами зі списків розсипки.

Пряме інвестування — вихід на іноземний ринок шляхом створення складальних чи виробничих потужностей за рубежем.

Прямий маркетинг — маркетинг, що використовує різноманітні засоби комунікації для безпосе­реднього спілкування з ретельно відібраними споживачами, які розраховані на отримання пев­ної реакції.

Рахунок-фактура — це спеціальний митний рахунок, який заповню­ється на основі стандартної форми і служить для реєстрації акту пе­редачі вантажу від постачальника до вантажоприймальника. У договорах   між партнерами зумовлюється місце відвантаження, час подання, права власності, відповідальність продавця, розпо­діл транспортних витрат між партнерами. Існують стандартні форми міжнародних угод, основані на «Умовах постачання в міжнародній торгівлі». Важливе місце в цьому займа­ють такі форми розрахунку між партнерами: сиф (вартість, фрахт, страхування): прода­вець зобов'язаний за свій рахунок зафрахтувати судно, оплатити пе­ревезення (фрахт), митні витратні страхування вантажу до того мо­менту, як він перетне борт судна при навантаженні, а покупець бере на себе ризик щодо збереження вантажу (після перетинання   вантажем лінії судна; фоб: продавець оплачує всі транспортні, страхові і митні вит­рати до моменту доставки товару на борт судна, покупець  в свою чергу фрахтує судно і страхує вантаж; фор (вільний на рейках або франко - навантажувальна   плат­форма): продавець повинен за свій рахунок доставити і навантажити вантаж в залізничний вагон, а всі інші витрати несе покупець; фот (франко-вантажна): продавець доставляє товар до вантажівки і оплачує всі витрати до моменту передачі товару перевізнику вантажу; франко-завод: покупець отримує товар від продавця  на місці його виготовлення чи зберігання, несе всі витрати  щодо транс­портування і страхування вантажу; ФРК (франко-навантаження): продавець оплачує всі витрати до моменту передачі вантажу у встановленому місці його перевізнику; фас (франко вздовж борта судна): продавець повинен  у вста­новлений строк доставити товари до борта судна; каф (вартість, фрахт): продавець оплачує всі витрати щодо на­вантаження, страхування і фрахту до прибуття судна в порт призна­чення.

Реалізація маркетингу — процес перетворення маркетингових стратегій та планів у маркетингові заходи з метою досягнення стратегічних цілей маркетингу.

Ревізія маркетингу — це комплексне, системне, об’єктивне та регулярне дослідження маркетингового середовища фірми, її цілей, планів, результатів оперативної діяльності для виявлення відхилень від наміченого курсу, а також причин, що призвели до цього, вироблення рекомендацій для реалізації політики фірми, інспектування маркетингової діяльності, що здійснюється епізодично або періодично.
Регресійний аналіз — визначення залежності змінної від однієї або декількох незалежних змінних.

Реклама — оплачена форма персональної презентації та просування товарів і послуг із чітко визначеним джерелом фінансування. Існує в таких  формах: інформаційна р. – реклама застосовується переважно з метою створення попиту на етапі виведення нового товару на ринок; переконуюча р. – проводиться на етапі збільшення випуску продукції з метою переконати споживачів у перевазі певної марки товару. часто набуває форми порівняльної реклами; нагадувальна р. – використовується на етапі зрілості, щоб змусити споживача згадати про товар; підкріплююча р. – реклама після купівлі запевнює покупців товару у правильності вибору; престижна р. – реклама створює певний імідж фірми; реклама розпродажу р. – оголошення про розпродаж за зниженими цінами; рубрична р. – поширення інформації про продаж послуги та події.

Рекламний доход — зміна збуту товару, обумовлена рекламою.

Рекламний прибуток — різниця між рекламним доходом і витратами на рекламу.

Рекламні сувеніри — корисні дрібнички з надрукованою на них назвою рекламодавця, що безкош­товно вручаються споживачам.

Рекомендації — пропозиції щодо заходів, які має вжити керівництво  фірми для реалізації стратегічних цілей.

Ремаркетинг маркетинг — відновлення попиту, що знизився (переорієнтація на нові ринки, надання товару ринкової новизни);

Репорт — продаж банку цінних паперів на певний  строк з правом викупу їх назад після певного строку за більш високим курсом.

Ринкова ніша — відокремлена, невелика за розмірами частина ринку, цільова група.

Ринкове тестування — спостереження за товаром на обмеженому ринковому просторі протягом певного часу.

Ринковий попит виражається в такій кількості товарів, яку може придбати певна група покупців у певному регіоні за певний від­різок часу.

Ринок — сукупність існуючих та потенційних покупців товару чи послуги.

Ринок національний — ринок, який утворюється в межах од­нієї країни (держави).

Ринок світовий — ринок, який охоплює відносини між національ­ними економіками.

Ринок товарів промислового призначення — це сукупність осіб та організацій, що скуповують товари і послуги з метою подальшого використання їх для виробництва інших товарів і послуг, які, в свою чергу, здаються в оренду або поставляються іншим споживачам.

Рівень каналу розподілу — сукупність посередників, які виконують певні функції з переміщення товару та передачі права власності на нього наступній ланці мережі посередників у напрямку до кінцевого споживача.

Розвиваючий маркетинг — при існуванні попиту та відсутності товарів (створення нових товарів, покращення їх якості);

Розвиток товару — стратегія зростання, яка передбачає пропозицію на наявних сегментах ринку модифікованих або нових товарів.

Роздрібна торгівля — будь-яка діяльність, що пов'язана з продажем товарів чи послуг безпосеред­ньо кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання.

Роздрібна торгівля "від дверей до дверей" — продаж товарів за принципом "до кожних дверей", "в кожний офіс" чи в процесі торгових презентацій вдома.

Роздрібний продавець — особа чи фірма, що здійснює продаж товарів кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання.

Роздрібні торговці — комерційні підприємства, основна частина прибутку яких створюється за ра­хунок роздрібної торгівлі.

Розповсюдження зразків — пропозиція невеликої кількості товару на пробу.

Розподіл і збут — найважливіші компоненти товароруху, що включають транспортування, зберігання товару і контакти зі споживачами.

 Розподіл на правах винятковості — вибір одного торгового посередника в даному географічному регіоні для розповсюдження товарів.

Розширення меж використання марки — використання успішної торгової марки для випуску но­вого або зміненого товару у новій категорії.

Розширення ринку — стратегія зростання, яка орієнтована на виявлення і розвиток нових сегмен­тів ринку для вже існуючих товарів компанії.

Розширення родини марки — використання торгової марки, яка користується успіхом, для пропо­зиції під тією ж марочною назвою додаткових властивостей товару певної категорії, наприклад нові смакові якості, форма, колір, додаткові інгредієнти або змінені розміри упаковки.

Сегмент ринку — група споживачів, зайнятих пошуком однотипових товарів і згодних їх купити.

Сегментація ринку — процес поділу потенційних споживачів ринку за групами особливих вимог до певного товару чи послуги з метою вибору варіанту орієнтації виробничо—збутової діяльності.

Сегментування за віком — розподіл ринку на різні групи в залежності від віку та етапів життєвого циклу родини споживачів.

Сегментування за географічним принципом — розподіл ринку на різні географічні об'єкти: країни, штати, регіони, округи, міста, мікрорайони.

Сегментування за демографічним принципом — розподіл ринку на групи споживачів за такими де­мографічними ознаками, як вік, стать, розмір родини, етапи життєвого циклу родини, рівень доходів, вид діяльності, освіта, віросповідання, раса та національність.

Сегментування за поведінковим принципом — розподіл ринку на групи споживачів за рівнем їх знання товару, ставлення до товару, характеру його використання або за реакцією на товар.

Сегментування за психографічним принципом орієнтоване на розподіл покупців за належністю до суспільного класу, за способом життя та типами особистості.

Сегментування за статевою ознакою — розподіл ринку на різноманітні групи за ознакою статі.

Селективний розподіл — укладання угоди з двома або більше організаціями  роздрібної торгівлі, котрим надається виняткове право реалізувати продукцію підприємства у тому чи іншому регіоні.

Сервіс — це надання покупцям комплексу послуг для забезпечення ефективного використання купленого товару протягом усього періоду експлуатації.

Сервіс гарантійний — роботи, виконувані фірмою-виробником, від яких залежить стабільна служба устаткування, контроль за правильністю експлуатації, огляд проданої техніки працівниками служби сервісу спеціального виклику, проведення профілактичних робіт, заміна спрацьованих деталей.

Сервіс післягарантійний передбачає проведення планового капітального ремонту, постачання запасних частин за додаткову оплату.

Сертифікат — документ  (свідоцтво), що засвідчує якість фак­тично доставленого товару і його відповідність певним стандартам і технічним умовам замовлення.

Синхромаркетинг — регулювання попиту при його коливаннях;

Система маркетингової інформації (МІС) — постійно діюча система взаємо­зв'язку людей, машин та методичних прийомів, призначена для збирання, класи­фікації, аналізу, оцінки та розповсюдження актуальної, точної інформації для використання її у сфері вирішення маркетингових завдань: прогнозування рин­кової ситуації, планування, реалізації, контролю, оцінки ефективності для кори­гування маркетингових дій.

Склад-клуб, чи клуб гуртовиків — підприємство роздрібної торгівлі за заниженими цінами, яке торгує обмеженим асортиментом марочних бакалійних товарів, електропобутовими приладами, одягом та іншими товарами, надаючи значну знижку членам цих клубів, які платять щорічні членські внески.

Слоган фірмовий — постійний рекламний лозунг, що використовується майже так само часто, як товарний знак, а у звуковій рекламі може замінити його.

Соціальний маркетинг — процес створення та контролю програм, що мають на меті зміцнити сприйнятливість цільових груп до соціальних ідей, рухів та діяльності.

Соціальні класи — відносно стабільні та великі групи людей, яких об'єднують схожі інтереси, по­ведінка та система цінностей.

Соціально-етичний маркетинг — максимальне задоволення потреб споживачів, але з урахуванням вимог економічного використання ресурсів та захисту навколишнього середовища, рішення інших проблем розвитку суспільства в цілому.

Спеціалізований магазин — роздрібний магазин, який пропонує вузьку групу товарів зі значною глибиною асортименту.

Спеціалізовані оптовики — скупники сільськогосподарської продукції для підприємств харчової промисловості, оптові нафтобази, оптовики-аукціоністи.

Спеціалісти з організації товароруху — незалежні компанії, які спеціалізуються на виконанні всіх чи кількох функцій товароруху.

Спільна підприємницька діяльність — вихід на зарубіжні ринки через об'єднання з іноземними компаніями для виробництва або збуту товарів чи послуг.

Спільне підприємство — спільна діяльність, заснована на об'єднанні з іноземним інвестором з ме­тою створення місцевого підприємства, за якої компанія виступає співвласником та здійснює контроль за спільним підприємством на партнерських засадах.

Споживча цінність — співвідношення між перевагами, які споживач отримує в результаті при­дбання та використання товару, та витратами на його придбання та використання.

Споживчий ринок — сукупність усіх індивідуальних покупців — як окремих, так і домогосподарств, які купують товари та послуги для особистого споживання.

Споживчі послуги — послуги транспортні, побутові, юридичні, консультативні, охорона здоров’я, сервісне обслуговування і т.п.

Споживчі товари — це товари, і послуги, призначені для кінце­вого споживача; для особистого, сімейного чи домашнього користуван­ня.

Спостереження — метод збору первинної інформації про людей чи події, які цікавлять дослідни­ка, за допомогою візуального контролю.

Сприйняття — процес, під час якого людина відбирає, організовує та інтерпретує інформацію, формуючи в своїй свідомості картину навколишнього світу.

Стандартизований маркетинговий комплекс — міжнародна маркетингова стратегія, при якій на всіх зарубіжних ринках компанії використовується незмінний асортимент товарів, методів просуван­ня, каналів розповсюдження тощо.

Створення нового товару — процес розробки оригінального виробу, вдосконалених варіантів чи модифікації існуючих товарів, а також нових марок, який є результатом роботи власного відділу наукових досліджень та розробок компанії.

Стиль життя — модель повсякденної поведінки людини, що проявляється в її діяльності, ін­тересах та поглядах.

Стимулювання збуту — засоби, що стимулюють попит, підвищують ефективність роботи посередників та продавців.

Стимулюючий маркетинг — створення та стимулювання попиту на товари;

Стратегічна бізнес-одиниця — напрямок діяльності компанії, що має власні місії і глобальні цілі, планування якого здійснюється незалежно від інших підрозділів компанії. В ролі СБО може висту­пати відділ компанії, товарна група всередині відділу або навіть окремий товар чи торгова марка.

Стратегічне планування — процес визначення та підтримки стратегічної відповідності між цілями і по­тенціалом компанії, з одного боку, і мінливими можливостями ринку — з іншого. Стратегічне плану­вання передбачає чітке визначення місії компанії, визначення глобальних цілей, упорядкування зба­лансованого бізнес-портфелю і розробку узгоджених між собою стратегій підрозділів компанії.

Стратегія «збирання вершків» — вид цінової стратегії, коли товари спочатку продають за цінами, які значно перевищують витрати на виробництво, а потім фірма поступово знижує їх, пропонуючи товар новим сегментам ринку.

Стратегія вертикальної інтеграції — розширення збуту за рахунок приєднання фірм – постачальників сировини, матеріалів та напівфабрикатів, а також збутових фірм.

Стратегія вибіркового проникнення — при введенні нового товару передбачає високу ціну, низький рівень витрат на стимулювання збуту і концентрацію зусиль на вузькому сегменті ринку.

Стратегія втягування — стратегія просування товару, яка використовує рекламу та стимулювання кінцевих споживачів з метою створення стійкого попиту на товар. Якщо ця стратегія виявилася ефективною, споживачі будуть запитувати товар у роздрібних чи гуртових продавців, а ті, в свою чергу, у виробника.

Стратегія вузької спеціалізації передбачає використання переваг продукції на вузьких сегментах ринку.

Стратегія гнучких, еластичних цін передбачає різний рівень цін залежно від можливості покупця заплатити певну суму та вміння торгуватися.

Стратегія диверсифікації — освоєння виробництва нових товарів (в тому числі не пов’язаних з основними видами діяльності фірми).

Стратегія дискримінаційних цін — встановлення найвищих цін для певного сегмента ринку.

Стратегія диференціації — виробництво різних видів одного товару для багатьох сегментів.

Стратегія диференційованих цін передбачає встановлення знижок або надбавок до середнього рівня цін для різних сегментів та споживачів з урахуванням місцезнаходження ринку, його характеристики, часу здійснення купівлі, варіантів товарів та їх модифікацій.

Стратегія екологічної відповідальності — модель управління, що передбачає розробку стратегій, які одночасно спрямовані на збереження природи і забезпечення компанії стабільного прибутку.

Стратегія єдиних цін передбачає встановлення однієї ціни для всіх споживачів.

Стратегія зв’язаного ціноутворення — фірма виходить на ринок не з одним товаром, а з комплексом товарів чи послуг, тоді ціни встановлюють на «пакет» послуг.

Стратегія інтенсивного маркетингу — при виході на ринок нового товару передбачає встановлення високої ціни при високому рівні витрат на стимулювання збуту.

Стратегія інтернаціоналізації — освоєння нових ринків (у тому числі експорт капіталу).

Стратегія неокруглених цін передбачає встановлення ціни, значення якої має найбільший психологічний ефект.

Стратегія низьких витрат — забезпечення конкурентоспроможності за рахунок  дешевого виробництва та збуту продукції.

Стратегія низьких цін передбачає встановлення низьких цін на товари з метою витіснення конкурентів, завоювання масового покупця і значної частки ринку.

Стратегія пасивного маркетингу — встановлення низьких цін на новий товар при незначних витратах на стимулювання збуту;

Стратегія престижних цін передбачає продаж товарів за високими цінами і розрахована на сегменти ринку з низькою еластичністю попиту, які особливу увагу приділяють якості товару, товарній марці, а також чутливо реагують на фактор престижності.

Стратегія проникнення пов’язана з проникненням на нові цільові ринки, коли ціни встановлюються на рівні, нижчому за звичайний.

Стратегія проштовхування — стратегія просування товару, яка використовує засоби стимулювання збуту та заохочення торгового персоналу. Виробник сприяє просуванню товару до гуртовиків, гуртовики — до роздрібних торговців, а останні — до покупців.

Стратегія сегментації — виробництво широкого асортименту продукції для різних груп споживачів.

Стратегія стабільних, незмінних, стандартних цін передбачає продаж товарів за незмінними цінами протягом значного періоду.

Стратегія цінового лідера полягає у встановленні цін залежно від цінової стратегії конкурентів щодо певного товару.

Стратегія широкого проникнення — встановлення низької ціни на товар при високому рівні витрат на стимулювання збуту;

Страховий поліс — цінний папір, який видається страховою ком­панією для забезпечення зберігання товару від пошкоджень, витрат.

Субкультура — група людей, які дотримуються певної системи цінностей, що грунтується на їх спільному життєвому досвіді та положенні у суспільстві.

Сувенір рекламний — корисні дрібнички з надрукованою на них назвою рекламодавця, що безкоштовно вручаються споживачам (ручки, календарі. брелоки для ключів, торбинки для покупок, футболки та чашки.

Суперконсерватори — люди, абсолютно не схильні сприймати нове; підсвідомо відчувають неприязнь до всього, що може змінити усталені звички та симпатії (13%).

Суперноватори — люди, схильні купувати нові товари та послуги, не чекаючи загального визнання з боку інших.

Супровід угоди — останній етап процесу продажу, коли торговий агент уже після укладання угоди робить все для того, щоб покупець був задоволений угодою, і намагається налагодити тривале співробітництво.

Сфокусоване групове інтерв'ю — особисте інтерв'ю, в якому бере участь 6—10 осіб, запрошених для бесіди про товар, послугу або компанію зі спеціально підготовленим інтерв'юером (модератором), завдання якого — сконцентрувати увагу учасників на найважливіших темах.

Тактика ведення переговорів — позиція чи маневр в кожний конкретний момент переговорів. До тактичних прийомів належать: значущість першої пропозиції, частота поступок, внесення останньої пропозиції і т.д.

Тариф — податок, яким іноземний уряд обкладає товари, які ввозяться в його країну.

ТБЗ — точка беззбитковості — кількість товару, при якій надходження від продажу дорівнює валовим витратам);

Телемаркетинг — використання телефону як інструменту прямого продажу товару покупцям.

Територіальна структура служби збуту — така організація служби збуту, за якої кожен торговий агент відповідає за певний географічний регіон, де він здійснює повномасштабний продаж про­дукції своєї компанії.

Технологічне середовище — сукупність сил, що створюють нові технології, завдяки яким виника­ють нові товари і маркетингові можливості.

Товар — все, що може задовольнити потребу та пропонується на ринку для привернення уваги, придбання, використання або споживання. Це можуть бути фізичні об'єкти, послуги, особи, мі­сця, організації та ідеї.

Товари виробничого призначення — товари, які купуються приватними особами або організаціями для подальшої переробки або використання у господарській діяльності.

Товари особливого попиту — товари широкого вжитку з унікальними характеристиками або певної мар­ки, заради придбання яких значна частина споживачів готова витратити особливі додаткові зусилля.

Товари пасивного попиту — товари широкого вжитку, про які покупець не знає (або знає, але за­звичай не замислюється про їхню купівлю).

Товари повсякденного попиту — товари, які споживач зазвичай купує часто, без роздумів, з міні­мальними зусиллями на їх порівняння та саму покупку.

Товари повсякденного попиту — товари, які споживач купує часто, затрачаючи мінімальні зусилля на пошук і вибір (хліб, зубна щітка, мило, тютюнові вироби, газети тощо).

Товари попереднього вибору — товари, які споживач порівнює між собою в процесі вибору за показниками придатності, якості, ціни та зовнішнього оформлення (одяг, взуття, меблі, квартири, електроприлади).

Товари принципової новизни порівняно з наявними товарами—аналогами, які задовольняли аналогічні потреби раніше (транзисторна апаратура після лампової, лазерні диски після платівок, відеокамера після кінокамери).

Товари широкого вжитку — товари, що купуються кінцевими споживачами для особистого вико­ристання.

Товарна біржа — особливий ринок, де відбувається оптова тор­гівля масовими однорідними товарами.

Товарна марка — ім'я, знак, символ (або їх поєднання), що використовують­ся для ідентифікації продукції або послуг конкретних виробників чи продавців.

Товарна номенклатура — сукупність усіх асортиментних груп товарів та товарних одиниць, які пропонує покупцям конкретний продавець.

Товарний асортимент — група товарів, тісно пов'язаних між собою схожістю принципів функціо­нування, продажем однім й тим самим групам покупців, реалізацією через однотипні канали збуту або належністю одному й тому ж діапазону цін.

Товарні запаси — товарні фонди, готові для реалізації з метою оперативного реагування на незначну зміну попиту.

Товар-новинка — товар, послуга або ідея, що сприймається потенційним покупцем як дещо нове.

Товарно-орієнтована структура служби збуту — організація служби збуту, за якої кожен торговий агент спеціалізується на продажу кількох видів продукції або асортиментних груп, що випуска­ються його компанією.

Товарообмінний залік – знижка з прейскурантної ціни на новий товар при умові повернення старого.

Товарорух — фізичне пересування (з передачею права власності) товару або послуги від виробника до споживача, включаючи транспортування, зберігання, роботу з каналами збуту та клієнтами, організацію продажу.

Товарорух (маркетингова логістика) — діяльність з планування, виконання та контролю фізичного переміщення матеріалів, готових виробів та інформації, яка їх стосується, з місця їхнього виро­бництва до місця споживання з метою задоволення потреб споживачів та отримання прибутку.

Торговий агент — особа, яка працює на компанію та виконує такі функції: пошук покупців, спіл­кування з ними, їх обслуговування та збір необхідної інформації.

Торговий знак (“марка”, “фірмова марка”, “фірмовий знак”, “емблема”) — зареєстроване графічне позначення для виділення товару серед товарів інших фірм.

Торговий центр — група роздрібних торгових закладів, спланованих, побудованих та керованих як єдине ціле спільним власником.

Традиційні канали розподілу — канали, які складаються з одного чи кількох незалежних виробни­ків, гуртових та роздрібних торгових фірм. Кожний з учасників є окремим господарюючим суб'єктом, який прагне отримати максимальний прибуток, навіть якщо це зменшує прибуток системи в цілому.

Три рівні товару — фактори, за якими споживач оцінює товар, обираючи його серед подібних товарів: перший рівень – товар за задумом виробника (потреба, заради задоволення якої він створюється); другий рівень – товар у реальному втіленні (певні властивості товару або послуги): якість, дизайн, упаковка, марочна назва, його імідж; третій рівень – товар із підсиленням, тобто надання додаткових послуг споживачеві: монтаж устаткування, гарантія, сервіс, умови поставки, ремонтопридатність, ціна.

Угода — вид обміну, що здійснюють дві сторони, обов'язковою умовою якого є наявність не ме­нше ніж двох товарів, що мають споживчу цінність, а також визначеного часу та місця обміну.

Універмаг — підприємство роздрібної торгівлі, що відрізняється великим переліком груп товарів, які пропонуються. Зазвичай сюди входять одяг, електропобутові та господарчі товари. Кожною товарною групою займається спеціалізований відділ універмагу, який очолюють фахівці з поста­чання чи торгівлі товарами даної групи.

Універсам (супермаркет) — досить великий роздрібний магазин самообслуговування з низьким рі­внем витрат, невисокою питомою прибутковістю, але з високими обсягами продажу, який тор­гує широким асортиментом продуктів харчування та господарчих товарів.

Універсам широкого профілю — магазин, який за розмірами приблизно в 2 рази більше звичай­ного універсаму, і який пропонує широкий асортимент продовольчих та непродовольчих това­рів, а також низку додаткових послуг.

Упаковка — об'єкт маркетингу, що виконує функції захисту продукту, по­легшує складування і транспортування, робить продаж товару зручним.

Управління маркетинговим середовищем — стиль управління, за якого компанія вдається до активних дій з метою впливу на контактні аудиторії і чинники, що визначають маркетингове середо­вище, а не просто спостерігає за змінами, пасивно адаптуючись до них.

Управління маркетингом — аналіз, планування, реалізація та контроль програм, які спрямовано на створення, підтримку та розширення вигідних стосунків з цільовими споживачами з метою до­сягнення глобальних цілей компанії.

Управління службою збуту — аналіз, планування, реалізація та контроль діяльності служби збуту. Охоплює розробку стратегії та структури служби збуту, пошук і залучення претендентів, відбір. Підготовку та стимулювання торгових агентів, керівництво їх роботою та їх оцінку.

Усвідомлення потреби — перший етап процесу купівлі. На цьому етапі споживач починає усвідом­лювати певну потребу, яку можна задовольнити, придбавши певний товар чи послугу.

Ф’ючерсний  контракт  — стандартний контракт, який при­скорює і полегшує процес прийняття рішень про укладання угод.

Факторний аналіз — метод, що дає можливість встановити зв’язок між змінними і звести велику кількість факторів до найсуттєвіших.

Фірмовий стиль — прийоми,  що забезпечують можливість упізнавання усіх виробів фірми, а також виділяють фірму та її вироби серед конкурентних фірм та товарів.

ФОПСТИЗ — формування попиту і стимулювання збуту.

Форвардні угоди — угоди із зобов'язанням поставити товари в майбутньому.

Формулювання місії — чітке і ясне визначення цілі компанії — чого вона хоче досягти у своїй сфері діяльності.

Франчайзинг — контрактна угода між виробником, гуртовиком чи організацією з надання послуг з одного боку та незалежним підприємцем, який купує право володіння та керування однією чи кількома роздрібними точками в такій системі, — з іншого боку.

Франчайзингова організація — договірна вертикальна маркетингова система, учасники якої об'єднують кілька ланок у виробничо-розподільчій системі.

Функціонально-вартісний аналіз — спосіб зменшення витрат, передбачає досконале вивчення не­обхідних компонентів з метою з'ясування, чи не можна за допомогою внесення змін до кон­струкції, стандартів або технології знизити витрати на виготовлення товару.

Центр розподілу — великий автоматизований склад, призначений для того, щоб отримувати това­ри з різних підприємств та постачальників, приймати замовлення, ефективно їх обробляти та якнайшвидше постачати товари замовникам.

Цивілізований маркетинг — система організації маркетингу, за якої забезпечується оптимальне функціонування усієї системи маркетингу протягом максимально тривалого часу. Цивілізований маркетинг грунтується на п'яти принципах: орієнтація на споживача; впровадження інновацій; підвищення споживчої цінності; розробка соціальне значимої місії; діяльність на благо суспіль­ства в цілому.

Цільовий ринок — сукупність покупців, що мають схожі потреби або спільні характеристики, яких компанія має намір обслуговувати.

Ціна — грошова сума, що справляється за товар чи послугу; сукупність всіх цінностей, що обмі­нюються покупцем на можливість мати або користуватися товаром або послугою.

Ціна базисна — попередньо узгоджена ціна між покупцем і про­давцем.

Ціна виробництва — сума затрат виробництва і середнього при­бутку на весь капітал, який авансують.

Ціна купівлі-продажу — продажна ціна, вказана в контракті про поставку товару.

Ціна монопольна — встановлюється монополіями вище чи ниж­че ціни виробництва.

Ціна номінальна — публікується  в офіційних прейскурантах, довідниках, біржових документах.

Ціна оптова — застосовується при поставках крупних партій то­варів торговельним і промисловим підприємствам.

Ціна прейскуранта — довідкова ціна.

Ціна пропозиції — офіційна пропозиція  продавця, визначена без скидки.

Ціна роздрібна — застосовується для продажу товару покупцям в роздріб.

Ціни-еталони — ціни, які споживач запам'ятав і на які орієнтується при знайомстві з товаром.

Цінова дискримінація  —  заборона виробникам та оптовикам встановлювати різні ціни на продукцію подібної якості; часто носить локальний, тимчасовий характер.

Цінова еластичність — ступінь чутливості попиту до зміни цін.

Цінова політика  —  це комплекс заходів щодо визначення ціни, знижок, умов оплати з метою задоволення потреб споживачів та отримання прибутку.

Ціноутворення "середні витрати плюс прибуток" — метод ціноутворення, при якому до собівартості товару додається стандартна надбавка.

Ціноутворення з метою стимулювання збуту — тимчасове встановлення цін, нижчих за прейскурантні, а іноді навіть нижчих собівартості, яке проводиться з метою короткочасного підвищення збуту.

Ціноутворення з урахуванням психології покупців — один із видів ціноутворення, що враховує не тільки економічну складову, але й психологічний вплив ціни; ціна використовується як джерело інформації про товар.

Ціноутворення на базі аналізу беззбитковості (забезпечення цільового прибутку) — метод ціноутво­рення, за якого ціна встановлюється на рівні, що дозволяє відшкодувати витрати виробництва і просування товару (отримати плановий прибуток).

Ціноутворення на базі конкуренції — методи ціноутворення, при яких ціни встановлюються голов­ним чином на базі цін конкурентів, призначених на аналогічні товари.

Ціноутворення на базі реальної вартості — метод ціноутворення, заснований на пропозиції спожи­вачам розумного поєднання якості і пристойного обслуговування за прийнятною ціною.

Ціноутворення на базі споживчої цінності — метод ціноутворення, за якого ціна встановлюється на базі цінності товару, яка сприймається покупцями, а не на базі витрат виробництва.

Ширина каналу збуту — це кількість незалежних учасників каналу розподілу на окремому рівні збутового ланцюга.

Ширина товарного асортименту — чисельність асортиментних груп (ліній) товару.

Глибина товарного асортименту – кількість варіантів (моделей, модифікацій) кожної асортиментної групи товару.

Ярмарок — ринок, який утворюється періодично у встановленому місці.

Web - повідомлення — процес, при якому маркетолог розсилає рекламні або інформаційні повідо­млення через Internet безпосередньо за адресами цільових споживачів. Компанії також можуть оформити передплату на цю послугу у провайдерів Web- повідомлень і тоді попередньо відібрана інформація буде автоматично розсилатися на їхні персональні комп'ютери.

World Wide Web (WWW, або Web) — частина Internet, у якій, за допомогою певної комп'ютерної мови, забезпечується можливість пересилання мережею документів, що містять текст, зобра­ження, звук та відео.